Педагогіка партнерства –
новий формат педагогічної діяльності
вчителя нової української школи
Дитині недостатньо просто дати знання. Важливо навчити її
користуватися ними подальшому житті . Учні спроможні лише
відтворювати знання, проте часто не отримують вміння застосовувати їх для
вирішення життєвих проблем
У 2018 році відповідно до концепції Нової української школи має
відбутися перший набір дітей до1 класу,
які вчитимуться за новим освітнім стандартом, створеним на компетентнісній
основі. . Новий освітній стандарт проголошує педагогіку партнерства з
особистісно зорієнтованим навчанням, у центрі якого – дитина. На відміну від
нинішньої школи, де об’єктом пізнання є зовнішній світ (математичні, фізичні,
біологічні об’єкти) в особистісно зорієнтованому навчанні вектор діяльності
спрямовується на пізнання учнем себе, процесу взаємодії зі світом і смислу
власної діяльності.
v Нові
освітні стандарти будуть ґрунтуватися на «Рекомендаціях Європейського
Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей ціложиттєвої
освіти» (18.12.2006), але не обмежуватимуться ними. Новий зміст освіти заснований на формуванні
компетентностей , що необхідні для успішної самореалізації в суспільстві. Компетентності-це динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів
мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних
цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну і
подальшу навчальну діяльність на певному рівні освіти .
v
Компетентісний
підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових
(базових, основних) і предметних компетентностей особистості.
Результатом такого процесу є сформованість загальної компетентності людини, що
є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою
особистості.
Відповідно до проекту нового базового Закону « Про
освіту», ключовими для Нової української школи визначено такі компетентності:
01. Спілкування державною
(і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й
тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння,
читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати
мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на
роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
02. Спілкування іноземними
мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово
висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через
слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і
культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного
спілкування.
03. Математична
грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи
для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до
розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі
моделі для вирішення проблем.
04. Компетентності в
природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних
технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності.
Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати
гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
05. Інформаційно-цифрова
компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки,
обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні.
Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення,
роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці.
Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність
тощо).
06. Уміння навчатися
впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових
вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного),
зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння
визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну
траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
07. Соціальні і
громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної
та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з
іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати
компромісів.
08. Підприємливість.
Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення
як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і
держави. Здатність до підприємницького ризику.
09. Загальнокультурна
грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі
смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця
компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності
як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження
інших.
10. Екологічна грамотність
і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними
ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища
для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового
способу життя.
Усі перелічені
компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти
набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх
етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти
прочитане
• уміння висловлювати думку
усно і письмово
• критичне мислення
• здатність логічно
обґрунтовувати позицію
• ініціативність
• творчість
• уміння вирішувати
проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення
• уміння конструктивно
керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект
• здатність до співпраці в
команді.
Підбір предметів і
тематичних розділів шкільних програм відбуватиметься з огляду на доцільність з
точки зору наведених компетентностей.
У рамках запровадження
компетентнісного підходу буде створено нову систему вимірювання й оцінювання
результатів навчання. Зокрема, буде змінено зміст зовнішнього незалежного
оцінювання.
ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА
Кожна дитина неповторна,
наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія
Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості
кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
«Якщо вчитель став другом
дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось
світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь
Сухомлинський.
Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства».
Основні принципи цього підходу:
• повага до
особистості;
• доброзичливість і
позитивне ставлення;
• довіра у відносинах,
стосунках;
• діалог – взаємодія –
взаємоповага;
• розподілене лідерство
(проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність
зв’язків);
• принципи соціального
партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань,
обов’язковість виконання домовленостей).
В основі педагогіки
партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і
батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є
добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього
процесу, відповідальними за результат.
Школа має ініціювати нову,
глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини.
Діалог і багатостороння
комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну
комунікацію вчитель – учень.
Будуть широко
застосовуватися методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти
(соціальні, дослідницькі), експерименти, групові завдання тощо). Учні
залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та дозволятиме
успішніше оволодівати суспільним досвідом.
Буде змінено підходи до
оцінювання результатів навчання. Оцінки слугуватимуть для аналізу
індивідуального прогресу і планування індивідуальної швидкості, а не ранжування
учнів.
Оцінки розглядатимуться як
рекомендація до дії, а не присуд. Педагогіка партнерства і компетентнісний
підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище допомагають
створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології.
Вони підвищують
ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а
водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання. Нова школа буде
підтримуватися електронною платформою для створення і поширення електронних
підручників і навчальних курсів для школярів та вчителів.
Основні засади партнерської технології:
-учитель і цого учні- ділові партнери у
досягненні мети
-основа співробітництва- контракт з точно
визначеними обов’язками, термінами, результатами, сануціями та фінансуванням
-мета учня- опанувати важливий для нього
предмет вивчення
-мета педагога-допомогти йому в реалізації
мети (відходимо від авторитарності, вчитель- модератор)
-організація процесу- максимальна
самостійність учня. Втручання педагога лише тоді, коли учень потребує допомоги
-постійне формування узагальнених
алгоритмів вирішення завдань
-максимальна опора на індивідуальні
особливості
-використання найновіших засобів, що можуть сприяти прискоренню
процесу
-збереження здоров’я учня
-створення комфортних умов
ВМОТИВОВАНИЙ УЧИТЕЛЬ
Нова школа потребує нового
вчителя, який може стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для
особистого і професійного зростання, щоб залучити до професії найкращих.
Насамперед учителю буде надано академічну свободу. Учитель зможе готувати
власні авторські навчальні програми, власноруч обирати підручники, методи,
стратегії, способи і засоби навчання; активно виражати власну фахову думку.
Держава гарантуватиме йому свободу від втручання у професійну діяльність.
Велика увага приділяється
матеріальному стимулюванню. У проекті Закону «Про освіту» закладається норма
про підвищення місця вчителя у єдиній тарифній сітці. Учителі, які пройдуть
добровільну незалежну сертифікацію, будуть отримувати надбавку.
Суттєвих змін зазнає
процес і зміст підготовки вчителя.
Учителі вивчатимуть
особистісно орієнтований та компетентнісний підхід, управління освітнім
процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про
нову роль учителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча,
фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.
Збільшиться кількість
моделей підготовки вчителя. Форми підвищення кваліфікації буде диверсифіковано:
курси при ІППО, семінари, вебінари, он-лайн-курси, конференції, самоосвіта
(визнання сертифікатів). Учитель отримає право вибору місця і способу
підвищення кваліфікації, як передбачено проектом Закону «Про освіту».
На допомогу вчителеві буде
створено освітній портал з методичними та дидактичними матеріалами,
українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними
он-лайн- ресурсами.
Буде кардинально скорочено
бюрократичне навантаження, у тому числі завдяки переходу на систему освітнього
електронного документообігу (замість, а не в доповнення до існуючої
документації).До роботи в школі будуть залучатися найкращі.
ОРІЄНТАЦІЯ НА УЧНЯ
Нова українська школа буде
працювати на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї
моделі школа максимально враховує здібності, потреби та інтереси кожної дитини,
на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму.
«Є необхідність якомога
більше наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, конкретних
здібностей, майбутньої життєвої траєкторії людини. Це явище я називаю
дитиноцентризмом в освіті», – президент Національної академії педагогічних наук
Василь Кремень.
Справді, дослідження
свідчать, що суттєво покращують результати навчання такі засоби персоналізації
навчального досвіду, як робота за індивідуальними планами, окремими навчальним
траєкторіями, у рамках індивідуальних дослідницьких проектів.
Освітню діяльність буде
організовано з урахуванням навичок ХХІ століття, відповідно до індивідуальних
стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій учнів: від комунікативних
типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями, однокласниками,
батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-інноваційних).
У навчанні будуть
враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей.
З цією метою запроваджується двоциклова організація освітнього процесу .
Буде забезпечено
неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, буде подолано будь-яку
дискримінацію (за ознакою віросповідання, гендеру, здоров’я, національності
тощо).
У Новій школі буде
заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами буде створено
умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено
індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи,
психолого-педагогічний супровід.
ВИХОВАННЯ НА ЦІННОСТЯХ
Найосвіченіша людина може
стати найгіршим злочинцем, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдські
цінності. Нова українська школа буде формувати ціннісні ставлення і судження,
які служать базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з
суспільством.
Ми пропонуємо вживати
поняття «освіта», «освітній процес» в їх сучасному розумінні, що включає
навчання, виховання і розвиток. Виховний процес буде невід’ємною складовою
усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності,
зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до
життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода,
демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури,
патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність,
відповідальність).
Нова школа буде плекати
українську ідентичність.
Нова школа буде виховувати
не лише відповідальність за себе, а й за розвиток і добробут країни та всього
людства.
Виховання не буде винесено
в окремі «заняття з моралі». Формування характеру можливе лише через наскрізний
досвід. Усе життя Нової школи буде організовано за моделлю поваги прав людини,
демократії, підтримки добрих ідей.
Ключовим виховним
елементом стане приклад учителя, який покликаний захопити дитину. У Новій школі
будуть вимірювати індивідуальні нахили та здібності кожної дитини для
цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. У цій справі Нова школа буде щільно
співпрацювати з позашкільними закладами освіти.
Буде запроваджено програми
із запобігання дискримінації, насильства та знущання в школі Відносини між
учнями, батьками, вчителями, керівництвом школи та іншими учасниками освітнього
процесу буде побудовано на взаємній повазі та діалозі.
Початкова освіта
Навчання починатиметься,
як правило, з шести років. Діти з особливими потребами зможуть приходити до
школи з іншого віку. Тривалість перебування в початковій школі для таких дітей
можна буде подовжити з доповненням корекційно-розвивального складника.
Якість освіти, зокрема з
іноземної мови, буде підвищено в кожній початковій школі. Навчання буде
організовано за єдиним стандартом, без запровадження предметів з поглибленим
рівнем. Це також дозволить уникнути соціальної «сегрегації» та відбору дітей в
молодшому шкільному віці.
Перший цикл початкової освіти
допоможе учню звикнути до шкільного життя. А саме:
• навчальні завдання і час
на їхнє виконання будуть враховувати індивідуальні особливості;
• навчальний матеріал
можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу
предметів у вигляді модулів;
• обсяг домашніх завдань
буде обмежено;
• навчання буде
організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його
межами;
• учитель матиме свободу
вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту початкової освіти;
• оцінки не будуть
виставлятися; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі
впевненість і мотивацію до пізнання.
У другому циклі початкової
освіти в учнів буде формуватися почуття відповідальності й самостійність,
зокрема:
Після завершення
початкової школи навчальні досягнення кожного учня повинні відповідати
стандарту початкової школи. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової
освіти буде здійснюватися лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності
закладів і буде проводитися вчителями школи.
• у процесі навчання
будуть використовуватися методи, які вчать робити самостійний вибір,
пов'язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;
• запроваджується
предметне навчання; частина предметів буде оцінюватися.
Для формування в учнів цілісної картини світу
рекомендовано використовувати міжпредметні зв’язки, інтегровані уроки, бінарні
уроки
